Вторник, 21.08.2018, 19:12
Юридическая компания "Мой адвокат"
Приветствую Вас Гость | RSS
ЮК "Мой адвокат"
ПОЧЕМУ МЫ
Делимся по специализации адвокатов

Берём деньги, только если уверены в победе

Выполняем работу или в срок или раньше, чем обещали.

Знаем, как думают судьи

Не продаём своих клиентов

НАШИ КОММЕНТАРИИ
[20.08.2018]
ЮРИДИЧЕСКАЯ ПОДДЕРЖКА
[17.08.2018]
ДТП, СЕКРЕТЫ ВОЗМЕЩЕНИЯ УЩЕРБА
[15.08.2018]
СКОЛЬКО СТОЯТ УСЛУГИ АДВОКАТ ПО ГРАЖДАНСКИМ ДЕЛАМ
[13.08.2018]
ЮРИСТ ПО АРЕНДЕ НЕДВИЖИМОСТИ – КАК НЕ ВПУСТИТЬ ЛИСУ В ИЗБУ
[10.08.2018]
КАК ПРОВЕРИТЬ ЛИЦЕНЗИЮ АДВОКАТА

Другие комментарии
Статистика
Яндекс.Метрика
ТЕЛЕФОНЫ АДВОКАТОВ

ИЩЕТЕ АДВОКАТА ИЛИ ЮРИСТА В ДНЕПРОПЕТРОВСКЕ (ДНЕПРЕ)?
Телефоны адвокатов ЗВОНИТЕ
тел. 066 886 72 77
тел. 067 368 95 39
тел. 063 836 98 99

Связь через E-MAIL

Правовые позиции Верховного суда по гражданским делам за 2018 год (банк, кредит, порука)

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72850520

справа № 755/15238/15-ц
провадження № 61-610св18

боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника лист про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72908970

справа № 686/843/16-ц
провадження № 61-3981св18

Доводи заявника, що судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень неправильно застосовано положення статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними з таких причин.
За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що оспорюваний договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та у подальшому виконував його умови; відповідач надав позивачу всю необхідну інформацію про умови надання послуг фінансового кредиту із зазначенням вартості цієї послуги для позичальника.
Отже, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про відсутність правових підстав для визнання недійсними положень кредитного договору, правильно застосувавши положення статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72819374

справа № 628/3474/14-ц
провадження № 61-5495 св 18

Аналіз вищенаведеної частини четвертої статті 559 ЦК України дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом вказаного строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Ухвалюючи рішення про відмову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в задоволенні позову про стягнення заборгованості за Кредитним договором солідарно з позичальника та поручителя і задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання припиненим Договору поруки, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що банк досудовою вимогою від 22 лютого 2010 року змінив строк виконання основного зобов'язання, однак з позовом як до боржника, так і до поручителя звернувся лише 13 жовтня 2014 року, тобто за межами встановлених законом строків.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72819442

справа № 212/1106/16-ц

провадження № 61-5035 св 18

Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором (правова позиція Верховного Суду України, наведена у постанові від 11 березня 2015 року у справі  № 6-16цс15).

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72727672

справа № 305/1293/16-ц
провадження № 61-5779 св 18

За змістом статей 625 та 1048 ЦК України інфляційні, три проценти річних та проценти за позикою входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Отже індекс інфляції, три проценти річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України) та проценти за позикою, визначені договором (стаття 1048 ЦК України), підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу в межах строку дії кредитного договору.
Системний аналіз зазначених норм Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення поточної заборгованості за кредитним договором, яке не виконано боржником належним чином чи виконано із простроченням, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не припиняє зобов'язання в цілому і не позбавляє кредитора права на стягнення інших передбачених договором платежів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
З урахуванням наведених положень чинного законодавства кредитор має право на нарахування процентів та інших платежів, передбачених у договорі, та/або сум, визначених статтею 625 ЦК України, за період невиконання рішення суду, а тому не можна вважати, що зобов'язання виконано в повному обсязі, адже припинилось у зв'язку з виконанням і, як наслідок, припинились зобов'язання, які виникають з договору іпотеки як похідного зобов'язання.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72700796

справа № 202/26184/13-ц
провадження № 61-6052 св 18

Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

При новому розгляді справи суду слід звернути увагу на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 21 жовтня 2015 року    № 6-2003цс15 про застосування статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (штрафу і пені).

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72727573

справа № 185/10319/15-ц
провадження № 61-1746 св 18

Крім того, не пред'явлення банком у позасудовому порядку вимоги до поручителя як солідарного боржника за кредитним договором не позбавляє його передбаченого статтею 3 ЦПК України 2004 року права на звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72641420

Справа № 756/10859/15-ц
Провадження № 14-15цс18

За умовами окремих договорів поруки поручителі взяли на себе зобов'язання самостійно відповідати перед кредитором за виконання грошових зобов'язань боржником за кредитним договором, тому кредитна заборгованість підлягає стягненню з кожного поручителя окремо.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72756846

справа № 545/3125/15-ц

провадження № 61-4245св18

Встановивши наявність переплати по тілу кредиту, яка виникла внаслідок внесення позичальником більшої суми, ніж визначена графіком, як плановий платіж, та врахувавши, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті відсотків, оскільки переплачені кошти зараховувались у рахунок погашення тіла кредиту, а не відсотків, оскільки умови укладеного між сторонами договору передбачають розрахунок процентів за користування кредитом на залишок заборгованості за кредитом, що унеможливлює оплату відсотків наперед, апеляційний суд вірно врахував, що факт переплати грошових коштів по тілу кредиту, не звільняє позичальника від обов'язку здійснювати регулярні щомісячні платежі в рахунок оплати відсотків за користування кредитними коштами.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72756822

справа № 344/7639/14-ц

провадження № 61-6631св18

За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК Української РСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК Української РСР громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене у рішенні суду.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 Закону України «Про іпотеку» застосовуються як положення статті 40 цього Закону, так і норма статті 109 ЖК Української РСР.

За таких обставин, під час розгляду та вирішення справи у даних правовідносинах, судами обґрунтовано враховано, що ОСОБА_5 набула  квартиру, яка є предметом іпотеки, згідно з договором дарування від 03 липня 2007 року, тобто не за рахунок отриманих 13 липня  2007 році кредитних коштів, а тому висновок судів про відсутність передбачених законом підстав для виселення мешканців із цієї квартири без надання їм іншого постійного житла є правильним.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72756768

справа № 369/13643/15-ц
провадження № 61- 3285 зп 18

Так, відповідно до частини другої, пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з тієї підстави, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог. Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що внесення змін до договору банківського вкладу, згідно з якими банк відмовляється від застосування зниженої процентної ставки при достроковій виплаті вкладу на вимогу вкладника, є відмовою банку від власних майнових вимог.

Правочин щодо незастосування банком перерахунку нарахованих процентів за зниженою процентною ставкою спричиняє необґрунтовану виплату грошових коштів, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить ознаки нікчемного правочину та вимагає застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК України.

Так, відповідно до частини другої, пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з тієї підстави, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог. Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що внесення змін до договору банківського вкладу, згідно з якими банк відмовляється від застосування зниженої процентної ставки при достроковій виплаті вкладу на вимогу вкладника, є відмовою банку від власних майнових вимог.

Правочин щодо незастосування банком перерахунку нарахованих процентів за зниженою процентною ставкою спричиняє необґрунтовану виплату грошових коштів, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить ознаки нікчемного правочину та вимагає застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК України.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72727783

справа № 461/6294/16-ц
провадження № 61-707св18

Згідно статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Поняття «майно» в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися «майновими правами» і, відповідно, «майном» у розумінні цього положення (SUK v. UKRAINE, № 10972/05, § 22, ЄСПЛ, від 10 березня 2011 року). Стосовно банківських вкладів Європейський суд з прав людини вважає, що вони беззаперечно становлять «майно», яке належить заявникам згідно зі статтею 1 Протоколу №1 і не заперечується, що заявники можуть забрати ці кошти разом з відповідними процентами, якщо забажають (GAYDUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 45526/99, 46099/99, 47088/99, 47176/99, 47177/99, 48018/99, 48043/99, 48071/99, 48580/99, 48624/99, 49426/99, 50354/99, 51934/99, 51938/99, 53423/99, 53424/99, 54120/00, 54124/00, 54136/00, 55542/00, 56019/00, ЄСПЛ, від 2 липня 2002 року).

Тлумачення частини третьої статті 1060 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) свідчить, що банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за вкладом із спливом строку, який встановлений у договорі банківського строкового вкладу.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72850519

справа № 711/871/17
провадження № 61-1931св18

Аналіз положень зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу, тобто фізичній особі, на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю.
З огляду на викладене, кредит, який був наданий банком ФОП ОСОБА_5, не є споживчим, оскільки сторонами у договорі є юридична особа та фізична особою-підприємець, а грошові кошти отриманні ОСОБА_5 для здійснення підприємницької діяльності.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72970178

справа № 335/8390/15-ц
провадження № 61-3412св18

Висновок про правильне застосування норм матеріального права щодо позовної давності міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року в справі № 6-116цс13.
Відповідно до цього висновку для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлено окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19 листопада 2014 року (справа № 6-160цс14).
Отже, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинне здійснюватися позичальником частинами до 10 (12) числа кожного місяця, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобов'язання.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72938642

справа № 591/3348/17
провадження № 61-3829св18

Наявність рішення суду про стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором не позбавляє поручителя можливості звернутися до суду за захистом своїх прав з підстав, передбачених статтею 16 ЦК України, у тому числі щодо визнання поруки припиненою.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72970116

справа № 306/55/15-ц
провадження № 61-3554 св 18

При новому розгляді справи апеляційному суду також необхідно звернути увагу на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові   № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року про застосування статті 61 Конституції України щодо застосування подвійної цивільно-правової відповідальності (пені та штрафу).

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/75287282

Справа № 310/11534/13-ц

Провадження № 14-154цс18

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Иные правовые позиции Верховного суда 2018 года

ТЕЛЕФОНЫ АДВОКАТОВ

ИЩЕТЕ АДВОКАТА ИЛИ ЮРИСТА В ДНЕПРЕ (ДНЕПРОПЕТРОВСКЕ)?
Телефоны адвокатов ЗВОНИТЕ
тел. 066 886 72 77
тел. 067 368 95 39
тел. 063 836 98 99

Связь через E-MAIL
НАШ АДРЕС
Юридическая компания "Мой адвокат"
АК

Адрес: город Днепр, пр. Дмитрия Яворницкого, 18
(город Днепропетровск, пр. Карла Маркса, 18)
Время работы:
с понедельник по пятницу с 8.30 - 17.00.
В субботу, воскресенье и в нерабочее время:
по предварительной записи по телефону: 0668867277
МЫ НА КАРТЕ ГОРОДА
АДВОКАТ Днепропетровск, пр. Карла Маркса. 18
ПОИСК ПО САЙТУ
Не можете найти?
Введите ключевые слова:

ПОЛЕЗНАЯ ИНФОРМАЦИ
Стажировка для желающих стать адвокатом

Ставки судебного сбора в судах Днепропетровска с 1 января 2018 года по 1 января 2019 года

Информация о судах Днепра (Днепропетровска)

Нормативные акты адвокатуры Украины
СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА
Решения Верховного суда (гражданские споры 2018 год)

Решения Верховного суда Украины (гражданские дела 2014 год)

Решения Верховного суда Украины (гражданские дела 2015 год)

Решения Верховного суда Украины (гражданские дела 2016 год)

Решения Верховного суда Украины (гражданские дела 2017 год)

Нужен адвокат или юрист - Звоните сейчас: 0668867277, 0673689539, 0638369899
Адвокат Савко Виталий Викторович © 2018