Правовые позиции Верховного суда по гражданским делам за 2018 год (ипотека)

Адвокат по спорам с банками  в Днепре, узнать подробнее

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74598549

справа № 337/4984/15-ц

провадження № 61-13563св18

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови в державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Тобто для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.

При цьому позивач не позбавлений відповідно до статей 38, 39 ЦК України можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, який погоджений сторонами договору іпотеки та відповідатиме вимогам чинного законодавства.

Саме таке тлумачення норм статей 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» викладене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня                      2018 року у справі 760/14438/15-ц (провадження № 14-38цс18).

З прийняттям указаної постанови внесена визначеність при застосуванні статей 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» у взаємозв'язку із положеннями іпотечного договору, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем.  

Відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи висновки постанови Великої Палати Верховного Суду                                   від 21 березня 2018 року у справі у справі 760/14438/15-ц (провадження            № 14-38цс18) про те, що суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання право власності на нього за іпотекодержателем, якщо інше не передбачено умовами іпотечного договору, колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованості доводів касаційної скарги.  

http://reyestr.court.gov.ua/Review/73438185

Справа № 760/14438/15-ц

Провадження № 14-38цс18

Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74475953

Справа № 910/73/17

Провадження № 12-67гс18

Отже, внесення нотаріусом до реєстру запису про припинення іпотеки є офіційним підтвердженням існування юридичного факту припинення іпотеки відповідно до підстав, передбачених положеннями чинного законодавства, але такий факт не створюється реєстраційною дією нотаріуса. Існування спірного запису в реєстрі про припинення іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права доводити обставини дійсності такої іпотеки в суді.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72909112

справа № 125/2360/16-ц

провадження № 61-646св17

Невнесення інформації до державного реєстру іпотек про зміну іпотекодержателя не змінює обсягу його прав, а державна реєстрація іпотек здійснюється з метою реалізації переважного права іпотекодержателя. Відсутність відомостей про зміну іпотекодержателя не тягне за собою недійсність права вимоги та не може свідчити про те, що договір про відступлення права вимоги є неукладеним.

Иные правовые позиции Верховного суда 2018 года