Правовые позиции Верховного суда по административным делам за 2018 год (Споры с контролирующими органами):

http://reyestr.court.gov.ua/Review/76397725

справа №826/9374/16

провадження №К/9901/43988/18

Європейський суд у справі    Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG,   (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі   Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( "Лелас проти Хорватії" , заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і   "Тошкуце та інші проти Румунії" , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (" Онер'їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та   "Беєлер проти Італії", пункт 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).

Враховуючи, що посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України не було дотримано порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо пред'явлення ОСОБА_2 копії направлення для проведення позапланової перевірки, та зважаючи на те, що оспорювані припис від 07 квітня 2016 року та рішення від 11 квітня 2016 року складені за результатом її проведення, колегія суддів зазначає, що відповідач діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Слід зазначити, що у даному випадку згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, суб'єктом владних повноважень порушено принцип юридичної визначеності (legal certainty), який є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права.

Вказане свідчить про те, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, складаючи припис від 07 квітня 2016 року діяв поза межами наданих повноважень.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74820925

справа №808/654/16

адміністративне провадження №К/9901/36848/18

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Иные правовые позиции Верховного суда  по административным спорам 2018 года